- прапороносець
- [пра/пороно/сеиц']
-с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
прапороносець
Смотреть что такое "прапороносець" в других словарях:
прапороносець — сця, ч. 1) Той, кому доручено тримати, нести прапор. 2) чого, перен. Провідник якихось ідей. || Той, хто очолює що небудь, веде перед у чомусь … Український тлумачний словник
прапороносець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
есквайр — а, ч. 1) У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2) У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр … Український тлумачний словник
хорунжий — жого, ч., іст. 1) Особа, що носила прапор або корогву війська; прапороносець. 2) У 17 18 ст. в Україні – особа, що входила до складу генеральної старшини й головним чином інспектувала військо, а також була охоронцем великого полкового і малого… … Український тлумачний словник
хорунжий коронний — (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хоружий — хорунжий коронний (хоружий) охоронець великого військового прапора або королівського штандарту, охоронець хоругви відповідного округу, прапороносець … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
